Якщо мене ніхто не вміє гарно пофоткати, то приходиться все якось самій ті всі діла рішати))

Квітневе літо застало мене зненацька. До Києва приїхала 27 квітня о 6 ранку. Дивлюсь люди у в"єтнамках ходять, а я лише чотири дні тому перестала носити демисезонну куртку. От так, наближається до нас одна з нелюбимих моїх пір року. Але то таке, все одно жизнь прікрасна!

Настрій дня.





На ответы у меня есть вопросы,
Папиросы распросы, спроси меня:
Где ты? - Нигде, я иду никуда.
Да, горят провода, это правда. Сухая вода,
Бесконечная нота. Спроси меня:
Кто ты? - Никто, но я здесь навсегда.

Я так хочу чтобы ты, я так хочу чтобы я,
Дышали одной тишиной и не видели дня.

Вдруге спробувала свої сили в створенні журналу за 24godyny. Його тема - освіта. Поки враження свіжі, і головне, є що сказати - треба закарбувати все в ЖЖ.

Заявку вирішили подавати обоє, я і afina_ua. Відверто кажучи, думала, що не пройду, але все сталось навпаки.
Дізнавшись, що в суботу треба бути в столиці, швидко вирішувала справи з дипломом, завершувала хвости на роботі та все інше.

До речі, на другий журнал, аналогічно як і на перший,  їхала також у статусі безробітної :))) Цей факт забрав багато обтяжливих думок, і я з легкістю відправилась на захід.

В суботу вранці, після гуртожитку Могилянки, ми виїхали в офіс Програми імені Фулбрайта в Україні, де все відбувалось. Звісно, що поки з того Казакстану (Троєщина) доїхали, то трішки спізнились.

З Олею ми мали бути авторами. Однак мені довелось бути редактором.

Скажу таке, коли на тобі більше відповідальності і роботи - по-іншому працюється. Наприклад, у попередньому журналі редакторами були люди, які мають достатній досвід роботи в журналістиці, і під їхньою опікою було спокійніше. Коли я побачила, що серед редакторів, авторів, фотографів люди приблизного такого ж віку як я, студенти, то стало трішки страшно. Але під час роботи всі страхи пройшли. І це круто. Кожен показав, що він може. Результат на ліцо, як то кажуть)

Лінк на журнал RE:STUDY

Так працювати дуже цікаво і незвично. Ми знайшли багато кльових героїв, пропонували свої ідеї, які в результаті були винесені на "папір". Задля цього не шкода сил.

Під час створення соціального журналу взагалі не спала. З 10 ранку до 12 ранку наступного дня витримала. Цього разу - здалась. О 7:30 ранку були з Богачевською вдома. Потому цілий день ходили як космонавти.

Я знаю: це зі мною, чи сили було чекати,
Я знаю: це вона, це ніч, намети, Карпати,
Веде мене з собою -- це ніби вода у хату,
Я п'ю її до дна,
Я знаю: це зі мною -- тримай, тримай, тримай,
Так дихає вона, байдуже все дотепер,
І тілом відчуваю: усе, на що вона здатна,
Прийшла моя весна!



Як ніколи в тему. Завтра дійсно розпочнеться моя весна :)

Кайфую. Гарна музика сприяє гарному настрою, а гарний настрій - запорука хорошої роботи :)

Теоретично скоро весна.

Кожен має свої таракани в голові. Я от маю свої такі моменти щодо робочого місця:
мені важливо з якого боку до вікна я сиджу, що мене оточує, які загальні кольори кімнати, який запах і все  таке. Також на мою роботу впливає, ну звісно ж, настрій, погода, події на яких буваю, люди :)

але це все таке. важливо для мене мати так зване джерело натхнення :))

Так от я собі його зробила:  на стіні позаду мене багато листівок від Egoїсти, які я зазвичай беру в Ч. ( якщо маєте лишні - буду рада :)), а збоку - десяток збираних протягом кількох місяців надихаючих фото. От  таки сидиш, пишеш про якусь нудоту (мало є тем, від яких мене пре) і так глянеш на фото, закриєш очі, хвильку помрієш і знову працюєш :))



і ще, частіше заходьте на inspired.com.ua/